До Дня соборності України

АТО триває вже більше ніж 1,5 року. Серед учасників цієї неоголошеної війни є батьки наших учнів, випускники, рідні, учителі. За цей час наші ліцеїсти неодноразово писали листи воякам, збирали теплі речі, солодкі передачі, відвідували поранених у госпіталі. Але цього разу послання адресовано іншій стороні.

Лист-звернення до росіян пройнятий болем дівчини-підлітка, ліцеїстки, яка, як і всі ми, хоче жити в мирній єдиній країні.

Шановні росіяни, «щиросердні захисники жертв жорстоких і бездушних бандерівців»!

Ви називаєте нас, українців, «фашистами, восставшими из ада», «отморозками». Ви вважаєте, що ми нападаємо на мирних жителів так званих ДНР і ЛНР, утискуємо їх, позбавляємо права на незалежність. Ви кричите, що нас потрібно знищити... Ви їдете нас вбивати. За що?

За те (як вам догідливо пояснили ваші ж таки мас-медіа), що тут, в Україні, процвітає фашизм (давайте згадаємо, що «фашизм» – це ідеологія шовінізму, расизму, тоталітаризму; у його основі – ненависть до всього чужого, відмінного від нас), і тому ми, українці, ненавидимо «народ ДНР і ЛНР». Але як ми можемо їх ненавидіти, якщо це частинка нас самих?!

На території Донбасу споконвіку жили українці (хоча і не лише вони) – вихідці з усієї України. Мій прадід родом з Полтавщини, але все життя пропрацював на одній із донецьких шахт. Мої бабуся, дядько, сестри і зараз живуть там. Це моя рідня, моя сім’я. Власне кажучи, немає ніяких «ми» і «вони», ці дві нещодавно сформовані внаслідок дикого розподілу групи належать до однієї нації. Так кого ми намагаємося принизити, чиї права утискуємо, кого вбиваємо? Свою рідню, самих себе?

І це лише одна з існуючих суперечностей, «нестиковок» між дійсністю та інформацією. Це лише маленька крапля в морі брехні. Чому ви так легко сприймаєте все на віру?

І тому я – «уособлення бандерівки » – закликаю вас: «Припиніть!!!» Не калічте своїх та чужих життів! Не піддавайтесь безглуздим переконанням, не ставайте жертвами інформаційної війни! Будь ласка, схаменіться!..

Поліна Дудник, учениця 10-А Русанівського ліцею

Коментарі